ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ НА ОСНОВІ ТИПОВИХ ПРОГРАМНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-0023.2019.01.12Ключові слова:
програмне забезпечення, комп’ютерна інженерія, інформаційні системи, компоненти, типові проектні рішення, витрати на розробкуАнотація
У роботі розглядаються проблеми підвищення ефективності розробки ІС, зокрема, питання зменшення термінів розробки програмного комплексу ІС. Проведено аналіз технологій розробки програмного комплексу в життєвому циклі ІС. Структурний підхід до програмування пропонував здійснювати декомпозицію програм методом покрокової деталізації. Розробка структур програми виконується за допомогою побудови структур вхідних і вихідних даних, ідентифікації зв'язків обробки між цими даними, формування структури програми на підставі структур даних і виявлених відповідностей. Подолати фактор складності можна, якщо відійти від прямолінійного підходу до вирішення поставленого завдання: послідовному і лінійному нарощуванні вихідного тексту програми оператор за оператором, в результаті чого виходить одна довга і аморфна програма. Виявляється дієвим принцип модульності: вихідна задача розбивається на відносно незалежні частини; вони реалізуються окремими програмними модулями, які потім зв'язуються в єдине ціле на етапі компонування. Виділено особливості технології автоматизованого синтезу програм, а саме, технології складання програм з типових програмних елементів. Визначено основні поняття зазначеної вище технології, проведено дослідження конструювання програм з блоків і виявлена проблемна область. Вихідними даними для постановки і рішення задач синтезу системи програмних модулів є множина інформаційних масивів системи, для яких визначені: вхідні, вихідні та проміжні дані; множина альтернативних процедур обробки даних; послідовності виконання процедур в процесі обробки; способи обміну із зовнішньою пам'яттю. Розглянуто підхід для виділення типових програмних елементів, які відповідають певним критеріям. На підставі розглянутого підходу, а також з урахуванням його недоліків, був запропонований вдосконалений метод класифікації типових програмних елементів і спосіб проектування ПЗ на їх основі з урахуванням мінімізації часу і вартості проекту.Посилання
Strukturnoye programmirovaniye. [Structured programming] Available at: http://www.maksakov-sa.ru/TehProgram/StrProgr/index.html (accessed 16.12.2018).
Linger R., Mills H., Witt B. Teoriya i praktika strukturnogo programmirovaniya. [Theory and practice of structured programming] Available at: https://www.livelib.ru/book/1001405237/about-teoriya-i-praktika-strukturnogo-programmirovaniya-richard-linger (accessed 16.12.2018).
Sredstva strukturnogo proyektirovaniya. [Structural Design Tools] Available at: http://www.interface.ru/fset.asp?Url=/case/defs71.htm (accessed 04.02.2019).
Strukturnyye karty Dzheksona. [Jackson Structural Maps] Available at: http://mash-xxl.info/article/433911 (accessed 04.02.2019).
Proyektirovaniye programmnogo obespecheniya. Osnovy programmnoy inzhenerii. [Software design. Software Engineering Basics] Available at: http://swebok.sorlik.ru/2-software_engineering_designi (accessed 04.02.2019).
Sovremennyye metodologii strukturnogo analiza i proyektirovaniya. [Modern methodologies of structural analysis and design] Available at: http://swsys.ru/index.php? page=article&id=1025 (accessed 04.02.2019).
Proyektirovaniye programmnogo obespecheniya. [Software design] Available at: http://window.edu.ru/library/pdf2txt/965/28965 (accessed 04.02.2019).
Ob"yektno-oriyentirovannyy analiz i proyektirovaniye. [Object-oriented analysis and design] Available at: http://www.hardline.ru/1/5/1390/1789-6.htm (accessed 04.02.2019).
Booch G. Ob"yektno-oriyentirovannyy analiz i proyektirovaniye s primerami prilozheniy. [Object-oriented analysis and design with examples of applications] Available at: https://www.twirpx.com/file/279137 (accessed 04.02.2019).
Listrovoy S. V., Butenko V. M., Bryksin V. O., Golovko O. V. Development of method of definition maximum clique in a non-oriented graph. EasternEuropean Journal of Enterprise Technologies. 2017, vol. 5, no. 4 (89), pp. 12–17. EID: 2-s2.0-85032585697 DOI: 10.15587/1729-4061.2017.111056).
Listrovoy S. V., Panchenko S. V., Mojseenko V. I., Butenko V. M. Matematychne modelyuvannya v rozpodilenykh informatsiyno-keruyuchykh systemakh zaliznychnoho transportu [Mathematical modeling in distributed information-control systems of railway transport]. Kharkiv, 2017. 220 p.
Pavlenko E. P., Beruh I. C., Ayvazov V. A. Vybor tekhnologii razrabotki programmnogo obespecheniya informatsionnykh sistem [The choice of technology for developing software information systems]. ScienceRise [ScienceRise]. Kharkov, 2015, no. 5/2, pp.40–43
Listrovoy S. V., Golovko O. V., Butenko V. M., Ushakov M. V. Formulation of the Problem of Maximum Clique Determination in Non-Oriented Graphs. International Journal of Engineering & Technology. 2018, vol. 7, no. 4.3: Special Issue 3, pp. 293–297
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).