ВИКОРИСТАННЯ АГРЕГОВАНИХ КРИТЕРІЇВ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТЕСТІВ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-0023.2019.02.12Ключові слова:
програмне забезпечення, тестування, якість, оцінювання, критерії оцінки, багатоознаковий об’єкт, агрегований критерійАнотація
Пропонується підхід до оцінки якості тестів програмного забезпечення з використанням агрегованих критеріїв якості. Розглядається знаходження таких характеристик тестів програмного забезпечення, за якими можна судити про їхню якість і необхідність доопрацювання. Предметом дослідження є формування системи оцінювання якості програмних тестів, яку можливо використовувати в процесі розробки програмного забезпечення. Запропоновано розглядати тест програмного забезпечення як багатоознаковий об'єкт. Підкреслюється, що необхідно враховувати як кількісні, так і якісні характеристики тестів і тестового покриття, що істотно ускладнює побудову моделі оцінки якості програмних тестів. Розглянуто різні підходи до вирішення задачі оцінювання складних, багатоознакових об'єктів. Розглядається проблема порівняння й упорядкування складних об'єктів з урахуванням різних критеріїв. Обґрунтовано вибір методу послідовного агрегування станів, що класифікуються для розв'язання задачі багатокритеріального вибору і проведення оцінювання. Розглянуто етапи процедури вирішення задачі оцінювання з використанням методу послідовного агрегування станів, що класифікуються. Наведена діаграма діяльності, яка відображає алгоритм побудови ієрархічної системи критеріїв. Розглянуті критерії оцінювання програмних тестів, які відносяться до трьох груп – ефективності, покриття і програмної реалізації. Для ієрархічної системи агрегування критеріїв виділено набір показників, їх якісні градації з відповідними чисельними інтервалами. На вищому рівні ієрархії запропоновано використовувати три складених критерія, які відповідають групам ефективності, покриття і реалізації, що, в свою чергу, дозволить отримати інтегральний показник якості програмних тестів. Отриманий інтегральний показник включає п'ять класів якості, кожному з яких відповідає множина оцінок показників нижнього рівня. Оцінка якості програмних тестів дозволить поліпшити процес тестування, метою якого є забезпечення заданого рівня якості програмного забезпечення, що розробляється.
Посилання
Petrovskiy A. B. Teoriya prinyatiya resheniy [The decision theory]. Moscow, "Akademiya" Publ., 2009. 398 p.
Saaty Т. Prinyatie resheniy. Metod analiza iererhiy [The making decisions. Hierarchy analysis method]. Moscow, Radio i svyaz Publ., 1993. 278 p.
Doumpos M., Zopounidis C. Multicriteria Decision Aid Classification Methods. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 2002. 245 p.
Köksalan M., Ulu C. An interactive approach for placing alternatives in preference classes. European Journal of Operational Research. 2003. Vol. 144, no. 2, pp. 429–439.
Larichev О. I. Verbalnyiy analiz resheniy [The verbal decision analysis]. Moscow, Nauka Publ. 2006. 181 p.
Royzenzon G. V. Sposobyi snizheniya razmernosti priznakovogo prostranstva dlya opisaniya slozhnyih sistem v zadachah prinyatiya resheniy [Ways to reduce the dimension of feature space for describing complex systems in decision-making problems]. Novosti iskusstvennogo intellekta [Artificial Intelligence News]. 2005, no. 1, pp. 18–28.
Petrovskiy A. B., Royzenzon G. V. Mnogokriterialnyiy vyibor s umensheniem razmernosti prostranstva priznakov: mnogoetapnaya tehnologiya PAKS [Multi-criteria selection with reduced dimension of feature space: multi-stage PAKS technology]. Iskusstvennyiy intellekt i prinyatie resheniy [Artificial Intelligence and Decision Making]. 2012, no. 4, pp. 88–103.
Furms Y. M. Modifitsirovannyiy metod ekspertnoy nominalno-poryadkovoy klassifikatsii [The modified method of expert nominal ordinal classification]. Iskusstvennyiy intellekt i prinyatie resheniy [Artificial Intelligence and Decision Making]. 2010, no. 4, pp. 81–93.
Petrovskiy A. B., Tihonov I. P. Fundamentalnyie issledovaniya, orientirovannyie na prakticheskiy rezultat: podhodyi k otsenke effektivnosti [Result-oriented basic research: approaches to evaluating effectiveness]. Vestnik RAN [RAS Bulletin]. 2009, vol. 79, no. 11, pp. 1006–1011.
Important Software Test Metrics and Measurements. URL: http://www.softwaretestinghelp.com/software-test-metrics-and-measurements (access date: 23.01.2019).
Gotel O., Cleland-Huang J., Hayes, J., Zisman A., Egyed A. Software and Systems Traceability. London: Springer, 2012. 152 p.
A SLOC Counting Standard. URL: http://csse.usc.edu/TECHRPTS/2007/usc-csse-2007-737/usc-csse-2007-737.pdf (access date: 03.06.2019).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).