АНАЛІЗ МЕТОДОЛОГІЇ DEVSECOPS В ПРОЦЕСАХ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20998/2079-0023.2020.01.12

Ключові слова:

DevSecOps, Application security, Infrastructure security, SDLC, BSIMM, OpenSAMM

Анотація

Предметом дослідження в статті є методологія розробки і захисту програмного забезпечення в рамках DevSecOps. Дана методологія змінила підхід до забезпечення безпеки з реактивного на проактивний, а також підкреслює важливість забезпечення безпеки на всіх рівнях організації. DevSecOps означає забезпечення безпеки в розробці додатків від самих ранніх етапів до самого кінця, а також включає в себе ав томатизацію деяких шлюзів безпеки, щоб запобігти уповільнення робочого процесу DevOps. Необхідно підтримувати короткі і часто повторювані цикли розробки програмного продукту, а також інтегрувати заходи безпеки. Вибір правильних інструментів для безперервної інтеграції безпеки може допомогти в досягненні цих цілей. Сучасні інструменти автоматизації допомогли організаціям впровадити більш гнучкі методи розробки, а також зіграли свою роль в розробці нових заходів безпеки. Для ефективного захисту DevOps потрібні не тільки нові інструменти, а й зміни в самій організації процесів DevOps, щоб швидше інтегрувати роботу груп фахівців з безпеки з іншими спеціалістами, що призведе до покращення якості продукту. Стаття присвячена детальному аналізу сучасних підходів і методологій систематизації розробки та захисту програмного забезпечення, серед яких SDLC, BSIMM і OpenSAMM. Мета роботи – класифікація підходів до побудови процесів DevSecOps, а також розгляд методологій систематизації існуючих засобів захисту програмного забезпечення, що забезпечують взаємодію команди розробників і фахівців із захисту інформації в рамках одного життєвого циклу розробки. У статті вирішуються наступні завдання: розгляд і аналіз підходів побудови процесів DevSecOps і розгляд методологій систематизації засобів захисту програмного забезпечення. Отримані наступні результати: проаналізовано необхідні складові для побудови DevSecOps процесів. Висновки: проведений аналіз дозволяє класифікувати процес розробки і захисту програмного забезпечення за допомогою методології DevSecOps.

Біографії авторів

Andrii Oleksandrovich Hapon, Kharkiv National University of Radio Electronics

Kharkiv National University of Radio Electronics, Postgraduate of Department of Information Technology Security; Kharkiv, Ukraine

Volodymyr Mykolayovych Fedorchenko, Kharkiv National University of Radio Electronics

Candidate of Engineering Sciences, Docent, Kharkiv National University of Radio Electronics, Associate Professor of the Department of Information Technology Security; Kharkiv, Ukraine

Andrii Oleksandrovich Polyakov, Docent, Semen Kuznets Kharkiv National Economic University

Candidate of Engineering Sciences, Docent, Semen Kuznets Kharkiv National Economic University, Associate Professor of the Department of Information Systems; Kharkiv, Ukraine

Valeriy Yuriyovich Volovshchykov, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

Candidate of Technical Sciences, Docent, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Associate Professor of the Department of Software Engineering and Management Information Technologies; Kharkiv, Ukraine

Viktor Alexeevich Guzhva, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

Candidate of Technical Sciences, Docent, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Professor of the Department of Software Engineering and Management Information Technologies; Kharkiv, Ukraine

Посилання

ITFB. URL: https://itfb.com.ua/chto-takoe-devsecops (access date: 2.11.2019).

System-Admins. URL: https://system-admins.ru/razrabotkazashhishhennyx-prilozhenij-s-pomoshhyu-devsecops (access date: 4.11.2019).

Antimalware. URL: https://www.antimalware.ru/analytics/Technology_Analysis/what-is-devsecopsdeveloping-more-secure-applications#part5 (access date: 2.11.2019).

Newcontext. URL: https://www.newcontext.com/what-is-devsecops (access date: 2.11.2019).

Forcepoint. URL: https://www.forcepoint.com/cyber-edu/endpointsecurity (access date: 10.11.2019).

Habr. URL: https://habr.com/ru/company/nix/blog/271575 (access date: 12.11.2019).

IGI-Global. URL: https://www.igi-global.com/chapter/managingcompliance-with-an-information-security-managementstandard/112547 (access date: 15.11.2019).

Secureworks. URL: https://www.secureworks.com/blog/cybersecurity-vs-network-security-vs-information-security (access date: 4.11.2019).

Microsoft. URL: https://docs.microsoft.com/en-us/previousversions/ms995349(v=msdn.10)?redirectedfrom=MSDN (access date: 20.11.2019).

BSIMM. URL: https://www.bsimm.com/about.html (access date: 23.11.2019).

Synopsys. URL: https://www.synopsys.com/software-integrity/resources/knowledge-database/what-is-bsimm.html (access date: (20.11.2019).

Habr. URL: https://habr.com/ru/company/oleg-bunin/blog/448488 (access date: 20.11.2019).

OpenSAMM. URL: https://opensamm.org/downloads/SAMM-1.0- en_US.pdf (access date: 20.11.2019).

Hack2Secure. URL: https://www.hack2secure.com/blogs/summarizing-open-software-assurance-maturity-model-opensammrequirements (access date: 21.11.2019).

DevSecOps Whitepaper. URL: https://www.devseccon.com/wpcontent/uploads/2017/07/DevSecOps-whitepaper.pdf (access date: 23.11.2019).

##submission.downloads##

Як цитувати

Hapon, A. O., Fedorchenko, V. M., Polyakov, A. O., Volovshchykov, V. Y., & Guzhva, V. A. (2020). АНАЛІЗ МЕТОДОЛОГІЇ DEVSECOPS В ПРОЦЕСАХ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiї, (1 (3), 68–73. https://doi.org/10.20998/2079-0023.2020.01.12

Номер

№ 1 (3) (2020)

Розділ

УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiї

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).