Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiї http://samit.khpi.edu.ua/ <p><strong>Збірник наукових праць</strong></p> <p><img style="width: 250px;" src="http://samit.khpi.edu.ua/public/journals/49/cover_issue_16936_uk_UA.jpg" alt="" /></p> <p><strong>Рік заснування:</strong> 1961</p> <p><strong>Мета та сфера діяльності:</strong> Рецензоване наукове видання відкритого доступу, яке публікує нові наукові результати в області системного аналізу та управління складними системами, отримані на основі сучасних прикладних математичних методів і прогресивних інформаційних технологій. Публікуються роботи, пов'язані зі штучним інтелектом, аналізом великих даних, сучасними методами високопродуктивних обчислень у розподілених системах підтримки прийняття рішень.</p> <p><strong>Цільова аудиторія:</strong> Для науковців, викладачів вищої школи, аспірантів, студентів і фахівців у галузі системного аналізу, управління і комп’ютерних технологій.</p> <p><strong>ISSN:</strong> <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2079-0023">2079-0023</a> (Print)</p> <p><strong>ISSN:</strong> <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2410-2857">2410-2857</a> (Online)</p> <p>Ідентифікатор медіа <strong><a href="https://drive.google.com/file/d/1POp1f3OPs6wWTgpUZXdVVKlUSORms-g1/view?usp=sharing">R30-01544</a></strong>, згідно з <a href="https://drive.google.com/file/d/1o3jlce-hW2415D2fiaa7gbrj307yvKf3/view?usp=share_link"><strong>рішенням Нацональної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 16.10.2023 № 1075</strong></a>.</p> <p><strong><a href="https://drive.google.com/open?id=1BJybDTz3S9-ld7mUSnDpBeQzDBH61OO9">Наказом МОН України № 1643 від 28 грудня 2019 року</a></strong> «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 18 грудня 2019 року», додаток 4, <strong>«Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Серія: Системний аналіз, управління та інформаційні технології» внесено до категорії Б</strong> «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії».</p> <p><strong>Індексується </strong>у Index Copernicus, DOAJ, Google Scholar та <a href="http://samit.khpi.edu.ua/indexing">інших системах</a>.</p> <p>Видання публікує наукові праці за такими спеціальностями:</p> <ul> <li>124 - Системний аналіз</li> <li>122 - Комп’ютерні науки</li> <li>126 - Інформаційні системи та технології</li> <li>121 - Інженерія програмного забезпечення</li> <li>151 - Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології</li> <li>113 - Прикладна математика</li> </ul> <p><strong>Періодичність виходу журналу:</strong> 2 рази на рік у червні та грудні (терміни прийому рукописів статей: до 15 травня та 15 листопада кожного року; рукописи, подані із запізненням, можуть бути розглянуті окремо).</p> <p><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська (змішаними мовами).</p> <p><strong>Засновник та видавець:</strong> Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут".</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> <a href="https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57202891828">М. Д. Годлевський</a>, д-р техн. наук, проф., Національний технічний університет "ХПІ".</p> <p><strong>Склад редакційної колегії</strong> доступний за <a href="http://samit.khpi.edu.ua/editorialBoard">посиланням</a>.</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> 61002, Україна, м. Харків, вул. Кирпичова, 2, НТУ "ХПІ", кафедра системного аналізу та інформаційно-аналітичних технологій.</p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> <a href="https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=6507139684">М. І. Безменов</a>, канд. техн. наук, проф., Національний технічний університет "ХПІ".</p> <p><strong>Телефони:</strong> +38 057 707-61-03, +38 057 707-66-54</p> <p><strong>E-mail:</strong> mykola.bezmenov@khpi.edu.ua</p> <p>Цей журнал практикує та підтримує політику відкритого доступу відповідно до <strong><a href="https://www.budapestopenaccessinitiative.org/read">Будапештської ініціативи відкритого доступу (BOAI)</a></strong>.</p> <p><img src="http://samit.khpi.edu.ua/public/site/images/koppam/open-access.png" alt="Open Access" /></p> <p>Опубліковані статті розповсюджуються на умовах ліцензії <strong><a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution (CC BY)</a></strong>.</p> <p><img src="http://samit.khpi.edu.ua/public/site/images/koppam/cc-by.png" alt="CC-BY" /></p> <p>Редакційна колегія дотримується міжнародних стандартів видавничої етики та рекомендацій <strong><a href="https://publicationethics.org/resources/guidelines/principles-transparency-and-best-practice-scholarly-publishing">Committee on Publication Ethics (COPE)</a></strong> щодо принципів прозорості та найкращих практик наукових публікацій.</p> <p><img src="http://samit.khpi.edu.ua/public/site/images/koppam/sm-cope.png" alt="" width="74" height="50" /></p> uk-UA <p><span>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</span></p><ul><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li></ul> mykola.bezmenov@khpi.edu.ua (Безменов Микола Іванович (Mykola Bezmenov, Безменов Николай Иванович)) andrii.kopp@khpi.edu.ua (Копп Андрій Михайлович (Andrii Kopp, Копп Андрей Михайлович)) Tue, 19 Dec 2023 20:42:54 +0200 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 ЗАСТОСУВАННЯ БАЙЄСІВСЬКОЇ РЕГУЛЯРИЗАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293652 <p>Досліджується можливість використання нейронних мереж у сфері підвищення енергетичних показників системи електропостачання з нерівномірним навантаженням у фазах. Така необхідність обґрунтована тим, що розрахунок необхідних параметрів симетро-компенсувального пристрою раніше ґрунтувався на методі пошукової оптимізації Нелдера – Міда. Виконання пошукової оптимізації вимагає значних обчислювальних витрат, займає тривалий час обчислення і може розраховувати аномальні значення. У статті розвивається ідея використання технології прогнозування параметрів симетро-компенсувального пристрою на основі нейромережевого моделювання із застосуванням байєсівської регуляризації. Для заданого набору вихідних даних найкращою підібраною конфігурацією виявилася нейронна мережа двох шарів реалізована в пакеті MATLAB засобами інструменту машинного навчання Neural Network Toolbox. Вхідні параметри мережі являють собою набір кортежів, що складаються з величин навантажень у кожній із трьох фаз системи електропостачання, що мають резистивно-індуктивний характер. Усього вхідних величин шість (значення опору та індуктивності навантаження в кожній із трьох фаз) і всі їх значення відрізняються, що і створює несиметрію струмів у мережі та реактивну потужність. Матриця цілей сформована з кортежів, що складаються з трьох величин, що є розраховані методом оптимізації параметри симетро-компенсувального пристрою, таким чином, щоб компенсувати реактивну потужність і відсиметрувати струми в мережі. Досвідченим шляхом визначено кількість кортежів даних, необхідні навчання нейронної мережі. Під час проведення експериментів також виявлено оптимальну кількість нейронів нейронної мережі. Застосування сформованої нейромережі для розрахунку параметрів симетро-компенсувального пристрою визначило наближені рішення, які можна порівняти за точністю зі значеннями, знайденими оптимізаційними методами. За допомогою сформованої нейронної системи визначено адекватні квазірішення розрахунку параметрів симетро-компенсувального пристрою, які при розрахунках оптимізаційним методом призводили до аномальних значень, які не виконували оптимізацію енергетичних показників системи електропостачання у необхідній мірі. Також такі нейропередбачення захищають систему від отримання надмірно завищених параметрів симетро-компенсувального пристрою, які можуть бути отримані при оптимізаційному підході та аномальних значень.</p> Катерина Ягуп, Валерій Ягуп Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293652 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ УЗГОДЖЕНОГО ПЛАНУВАННЯ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293646 <p>Сучасні процеси глобалізації, економічної конкуренції потребують суттєвого підвищення вимог до професійного рівня менеджерів вищої ланки, що керують діяльністю міжнародних корпорацій, регіональних економік, галузевих міністерств тощо. Їх ефективна діяльність неможлива без використання основних наукових доробок та відповідного програмного забезпечення, що реалізують основний якісний закон управління складними організаційно-виробничими системами – закон узгодженого управління (планування), коли управлінські рішення на верхньому рівні враховують інтереси, що можуть не збігатися, або бути навіть антагоністичними у організаційно-виробничих підсистемах, зв’язаних певною структурою взаємних відносин в межах єдиної організаційно-виробничої складної системи. В даній роботі розглядається дворівнева організаційно-виробнича система, яка в термінах загально відомої теорії активних систем задається як “центр прийняття рішень → елементи (організаційно-виробничої підсистеми)”. Формальні моделі елементів розглядаються двох класів – лінійні неперервні та дискретні – агреговані моделі виробництва, що належать до одного класу NP-складних одноетапних задач календарного планування. Для обох типів моделей елементів приводяться компромісні критерії і відповідні їм методи побудови компромісних рішень, що основані на результатах проф. Павлова&nbsp;О.&nbsp;А. для багатоцільового лінійного програмування, як наслідок його теоретичних досліджень для задач дискретної оптимізації в умовах невизначеності, та створеної їм та його учнями теорії ПДС-алгоритмів, тобто алгоритмів, що містять поліноміальні підалгоритми побудови допустимих розв’язків, що задовольняють теоретично обґрунтованим достатнім ознакам оптимальності. В цій роботі використовується ПДС-алгоритм для NP-складної задачі теорії розкладів – “Мінімізація зваженого сумарного моменту завершення виконання робіт на одному пристрої з обмеженням на послідовність виконання робіт, заданим орієнтованим ациклічним графом”.</p> Олександр Павлов, Микита Кисельов Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293646 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 АНАЛІЗ КОНЦЕПТУ ЯКОСТІ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ПЕРСПЕКТИВА БІЗНЕС-АНАЛІЗУ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293650 <p class="104">Якість програмного забезпечення є критичним аспектом розробки програмного забезпечення, який суттєво впливає на продуктивність бізнесу та задоволення клієнтів. Однак визначення якості програмного забезпечення може бути складним завданням, оскільки різні джерела надають різні визначення та погляди. У статті представлено огляд літератури з якості програмного забезпечення, підтверджуючи тривалу дискусію протягом років щодо визначення якості програмного забезпечення та методів його оцінки. Серед різних ідей про якість програмного забезпечення в статті виокремлено ключові концепції, які є важливими для розуміння поняття якості програмного забезпечення: відповідність вимогам, задоволення користувачів, функції програмного забезпечення та виявлення дефектів. В статті розглядаються міжнародні стандарти, такі як ISO/IEC 25010:2011 та ISO/IEC 5055:2021, в яких представлено терміни "Якість під час використання" та "Структурна якість". Розкриваючи трійковий погляд, який пояснюється в міжнародних стандартах - внутрішня якість, зовнішня якість та якість використання – в статті підкреслено тонку взаємодію між суб'єктивністю та об'єктивністю. Суб'єктивний вимір, визначений сприйняттям користувачів та факторами контексту, порівнюється з більш об'єктивними критеріями, такими як відповідність вимогам та відсутність дефектів. Стандарти надають слушний погляд, але людський аспект, такий як почуття користувача та конкретні фактори контексту, роблять надання універсального визначення поняття якості програмного забезпечення складним завданням.</p> <p class="104">Наголошується на надважливій ролі бізнес-аналізу та інженерії вимог у забезпеченні якості програмного забезпечення. Бізнес-вимоги, потреби зацікавлених сторін та якість функціональних та нефункціональних вимог виокремлюються як невід'ємні компоненти. В статі аргументовано, що якість програмного забезпечення тісно пов'язана з якістю його вимог, представляючи подвійну перспективу: відповідність критеріям якості та відповідність очікуванням зацікавлених сторін і цілям бізнесу. Отже, ефективна оцінка якості програмного забезпечення ґрунтується на фундаментальному розумінні нюансів контексту, потреб користувачів та умов експлуатації, все це визначається в процесі бізнес-аналізу.</p> Денис Гобов, Олександра Зуєва Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293650 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 ЕФЕКТИВНІСТЬ МОДИФІКАЦІЇ АЛГОРИТМУ УЩІЛЬНЕННЯ ДАНИХ БЕЗ ВТРАТ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293664 <p>Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій обумовлює стрімке збільшення обсягів інформації, що зберігається, передається та оброблюється в комп’ютерних системах. Забезпечення повноцінного та ефективного використання цієї інформації вимагає застосування новітніх удосконалених алгоритмів для ущільнення та оптимізації її зберігання. Подальше зростання технічного рівня апаратних та програмних засобів тісно пов’язано з проблемами нестачі пам’яті для зберігання, що, також, актуалізує задачу ефективної компресії даних. Покращені алгоритми стиснення дозволяють ефективніше використовувати ресурси для зберігання та зменшують час пересилання даних через мережу. Щороку програмісти, вчені та науковці шукають способи удосконалення існуючих алгоритмів, а також винаходять нові, оскільки кожен алгоритм, навіть якщо він є простим, має свій потенціал удосконалення. Широке коло технологій, пов'язаних зі збором, обробкою, зберіганням і передачею інформації, значною мірою орієнтується на розвиток систем, в яких графічне подання інформації має перевагу над іншими типами представлення. Розвиток сучасних комп’ютерних систем і мереж вплинув на широке розповсюдження засобів, що оперують цифровими зображеннями. Зрозуміло, що зберігання і передача великої кількості зображень у первісному, необробленому вигляді є досить затратною по ресурсам задачею. В свою чергу сучасні мультимедійні системи набули значної популярності завдяки, насамперед, ефективним засобам компресії графічної інформації. Стиснення зображень є ключовим чинником для підвищення ефективності передачі даних та використання обчислювальних ресурсів. Робота присвячена дослідженню модифікації алгоритму стиснення даних The Quite OK Image Format, або QOI, що оптимізовано за швидкодією для стиснення графічної інформації. Тестування тих реалізацій алгоритму, які були запропоновані його автором, демонструє такі обнадійливі результати, що можуть зробити його конкурентоспроможним щодо вже відомого алгоритму PNG, забезпечуючи більшу швидкодію стиснення та націленість на роботу з архівами. В статті проведено порівняння результатів роботи двох запропонованих модифікацій алгоритму з оригінальною реалізацією та показано їхні переваги. Оцінено ефективність модифікацій та особливості їхнього застосування для різних випадків. Також проведено порівняння коефіцієнтів стиснення файлів, що були ущільнені оригінальним алгоритмом QOI з такими коефіцієнтами, які було отримано в результаті застосування модифікацій його початкової версії.</p> Ярослав Клятченко, Володимир Голуб Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293664 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОНІТОРИНГУ БЕЗПЕКИ МЕРЕЖЕВОГО ТРАФІКУ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293666 <p>Ця стаття має на меті запропонувати рішення для виявлення та категоризації шкідливого мережевого трафіку. Віддалені атаки на комп'ютерні системи стають все більш поширеними та небезпечними в наш час. Це пов'язано з декількома факторами, деякі з яких наведені нижче. По-перше, зростає використання комп'ютерних мереж та мережевої інфраструктури в цілому за допомогою таких інструментів, як месенджери, електронна пошта тощо. По‑друге, разом зі збільшенням використання зростає і обсяг конфіденційної інформації, що передається мережами. По‑третє, зросло використання комп'ютерних мереж у складних системах, таких як електромережі, хмарні обчислення, а також Інтернет речей і «розумні» локації (наприклад, «розумне місто»). Виявлення шкідливого мережевого трафіку є першим кроком у захисті від віддаленої атаки. Історично це робилося за допомогою різних алгоритмів, в тому числі алгоритмів машинного навчання, таких як кластеризація. Однак ці алгоритми вимагають великої кількості вибіркових даних, щоб бути ефективними проти певної атаки. Це означає, що захист від атак нульового дня або атак з великою дисперсією вхідних даних виявляється складним для таких алгоритмів. У цій статті ми пропонуємо напівкеровану генеративну змагальну мережу (GAN) для навчання моделі дискримінатора для класифікації зловмисного трафіку, а також для ідентифікації зловмисного і нешкідливого трафіку. Запропоноване рішення складається з генератора GAN, який створює табличні дані, що представляють мережевий трафік від віддаленої атаки, і класифікатора глибокої нейронної мережі для цього трафіку. Основна мета – досягти точної категоризації шкідливого трафіку за допомогою невеликої кількості маркованих прикладів. Теоретично це також може підвищити точність класифікації порівняно з повністю контрольованими моделями. Це також може покращити ефективність моделі проти абсолютно нових типів атак. Отримана модель показує точність передбачення &nbsp;91%, що нижче, ніж у звичайної моделі глибокого навчання, однак ця точність досягається на невеликій вибірці даних (менше 1000 маркованих прикладів). Таким чином, результати цього дослідження можуть бути використані для підвищення безпеки комп'ютерних систем, наприклад, за допомогою динамічного налаштування правил брандмауера на основі результатів класифікації вхідного трафіку. Запропонована модель була реалізована та протестована на мові програмування Python та фреймворку Tensorflow. Для тестування використовувався набір даних NSL‑KDD.</p> Артем Дремов Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293666 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 МЕТОД ПЕРЕТВОРЕННЯ МОНОЛІТНОЇ АРХІТЕКТУРИ FRONT-END ДОДАТКУ НА МІКРОФРОНТЕНДИ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293667 <p>Вебсистеми існують давно і їх створено досить багато. В сучасній розробці використовуються нова архітектура&nbsp; мікросервісів для підвищення продуктивності, переносимісті та інших важливих характеристик. Це зумовлює необхідність трансформації застарілих систем від монолітної архітектури до мікросервісної. Процес трансформації складний і дорогий, тому удосконалення методів перетворення старих систем на нову платформу є актуальним. Це дослідження спрямоване на розробку методу трансформації для монолітних односторінкових програм (SPA). У статті запропоновано метод трансформації архітектури програмної системи від монолітної до мікросервісної архітектури (MSA). Оскільки розглядається клієнтська частина системи, пропонується термін мікрофронтенд, як аналог мікросерверів у серверній частині програмних систем. Зроблено короткий огляд існуючих досліджень реінжинірингу архітектури та визначено переваги мікросервісного підходу. Запропонований метод з трьох етапів відрізняється від інших методів виділенням додаткового етапу перетворення, що дозволяє м’яко змінювати зв’язки між частинами монолітного додатку, які були реалізовані в початковій монолітній архітектурі. Перший етап – реверс-інжиніринг, пропонується перенести фокус з пошуку застарілого коду на функціональний аналіз програми як такої. На другому етапі пропонується перехід до модульної архітектури з виділенням функціоналу в окремі модулі. Наприкінці третього етапу ми маємо кілька окремих програм (мікроінтерфейсів), які підключаються до основної програми. Експеримент із типовим зовнішнім SPA демонструє роботу запропонованого алгоритму. Система, що отримана в результаті трансформації, порівнюється з вихідною за такими вимірюваними параметрами: час створення виробничих збірок, розмір основного пакету, що надсилається в браузер, та середній час завантаження першої сторінки. Усі порівняння показали переваги системи, отриманої в результаті перетворення. У результаті алгоритм трансформації архітектури дозволяє отримати кращий результат, враховуючи обмеження інтерфейсного SPA.</p> Олена Нікуліна, Кирило Хацько Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293667 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 НАУКОВІ ОСНОВИ, ДЕЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МОДЕЛЮВАННЯ ЕВОЛЮЦІЙНО ОБУМОВЛЕНОГО НООГЕНЕЗУ ШТУЧНИХ СТВОРЕНЬ У ВІРТУАЛЬНИХ БІОЦЕНОЗАХ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293668 <p>Це дослідження мало на меті отримати глибоке розуміння складних цифрових екосистем віртуальних біоценозів з метою з’ясувати та відтворити появу та еволюцію інтелекту в штучних створінь, що називається ноогенезом. Було проведено комплексний аналіз існуючих досліджень у віртуальних біоценозах, щоб отримати цінну інформацію про складність моделювання динамічних екосистем, де штучні створіння беруть участь у комплексній взаємодії. Було підкреслено ключову роль нейронних мереж у формуванні адаптивної поведінки штучних створінь у цих середовищах. Ретельне дослідження методології еволюції нейронних мереж виявило еволюцію складності їхньої архітектури з часом, кульмінацією якої стало сприяння гнучкій та інтелектуальній поведінці. Однак існував брак досліджень у сфері розвитку еволюційних можливостей спілкування та співпраці у віртуальних біоценозах. У відповідь на цю прогалину була введена модель та обґрунтована шляхом імітаційних експериментів. Результати моделювання яскраво проілюстрували дивовижну здатність моделі породжувати адаптивних істот, наділених здатністю ефективно реагувати на динамічні зміни навколишнього середовища. Ці адаптивні штучні істоти показали ефективну оптимізацію споживання енергії та отримання ресурсів. Крім того, вони продемонстрували як інтелектуальні, так і фізичні трансформації, пов’язані з принципами еволюцієї та кодування, натхненними нейроеволюцією доповнених топологій. Важливо, що стало очевидним, що еволюційні процеси, властиві моделі, були нерозривно пов’язані з самим середовищем, таким чином бездоганно узгоджуючись із головною метою цього дослідження. Були окреслені майбутні напрями досліджень у цій галузі. Ці напрями забезпечили основу для подальшого дослідження еволюції штучних створінь у віртуальних біоценозах і появи передових можливостей спілкування та співпраці. Ці досягнення містять потенціал для підняття штучного життя та штучного інтелекту на новий рівень розуміння та можливостей.</p> Михайло Зачепило, Олександр Ющенко Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293668 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 МЕТОД МОЖЛИВІСНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПОЯСНЕННЯ В СИСТЕМІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293671 <p>Предметом дослідження є процеси формування пояснень щодо рішення системи штучного інтелекту. Пояснення використовуються для того, щоб користувач зрозумів процес отримання результату і міг більш ефективно застосовувати інтелектуальну інформаційну систему для формування практично прийнятих для нього рішень. Мета роботи полягає у розробці методу оцінки пояснень з урахуванням відмінностей у вхідних даних&nbsp; та відповідному рішенні системи штучного інтелекту. Вирішення цієї задачі дає можливість оцінити відповідність пояснення щодо внутрішньому механізму прийняття рішення в інтелектуальній інформаційній системі незалежно від рівня знань користувача щодо особливостей формування та використання такого рішення. Для досягнення мети вирішуються такі задачі: структуризація оцінки пояснень в залежності від рівня їх деталізації з урахуванням їх відповідності процесу прийняття рішення в інтелектуальній системі та рівню сприйняття користувача такої системи; розробка методу оцінки пояснень на основі їх відповідності процесу прийняття рішення в інтелектуальній системі. Висновки. Виконано структуризацію оцінки пояснень в залежності від рівня їх деталізації. Виділено рівні асоціативних залежностей, прецедентів, каузальних залежностей та інтерактивний, що визначають різний ступінь деталізації пояснень. Показано, що асоціативний та каузальний рівні деталізації пояснень можуть бути оцінені з використанням числових, ймовірнісних або можливісних показників. Прецедентний та інтерактивний рівні потребують суб’єктивної оцінки на основі опитування користувачів системи штучного інтелекту. Розроблено метод можливісного оцінювання відповідності пояснень процесу прийняття рішень в інтелектуальній системі з урахуванням залежностей між вхідними даними та рішенням інтелектуальної системи. Метод містить етапи оцінювання чутливості, коректності та складності пояснення на основі порівняння значень та кількості використаних у поясненні вхідних даних. Метод дає можливість комплексно оцінити пояснення з позицій стійкості до несуттєвих змін у вхідних даних, відповідності пояснення отриманому результату, а також складності обчислення пояснення. У аспекті практичного застосування метод дає можливість мінімізувати кількість вхідних змінних для пояснення при задоволенні обмеження на чутливість пояснення, що створює умови для більш ефективного формування тлумачення на основі використання підмножини ключових вхідних змінних, які мають суттєвий вплив на отримане в інтелектуальній системі рішення.</p> Сергій Чалий, Володимир Лещинський Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293671 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 МОДЕЛЮВАННЯ ПОШИРЕННЯ ПЛОСКОЇ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ХВИЛІ У НЕОДНОРІДНОМУ НЕПОГЛИНАЮЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293660 <p>Розглянуто аналітичні рішення параболічного рівняння Ісімару для функції когерентності електромагнітного поля, що описують часові властивості імпульсу на виході неоднорідного недисипативного середовища. Отримано узагальнення підходу, використаного в моделі Ісімару для опису часової еволюції монохроматичного електромагнітного імпульсу, що огинає, в однорідних недисипативних середовищах, на випадок неоднорідних недисипативних середовищ. Тим самим було зроблено спробу врахувати вплив неоднорідності середовища на форму результуючого імпульсу. При вирішенні поставленої задачі подолано труднощі, пов’язані з обчисленням континуального інтеграла, що виникає, в просторі дифузійних траєкторій. Це дозволило отримати явний вираз для функції Гріна завдання та побудувати обчислювальний алгоритм, на базі якого проведено низку численних експериментів. Аналіз роботи проведено виходячи з апарату квадратичних інтегральних функціоналів, заснованих на рішеннях диференціальних стохастичних рівнянь. У роботі вивчені інваріантні часові властивості огинаючої монохроматичних електромагнітних імпульсів, що реєструються після проходження крізь плоский шар розсіюючого неоднорідного середовища, тобто. властивостей, які залишаються незмінними при варіації параметрів середовища, зокрема, розподілу концентрації центрів, що розсіюють. Проаналізовано динаміку формування часових шлейфів розсіяної хвилі, у яких хвостова частина розташована в периферійній часовій ділянці. При поширенні зі швидкістю перетворення фронту хвилі відбиває вид шарів області розсіювання та її поздовжню форму. Зазначається, розвитком запропонованого апроксимаційного підходу щодо процесів, що впливають на часове затягування електромагнітних імпульсів, може бути облік згасання випромінювання при його поширенні в неоднорідному поглинаючому середовищі.</p> Олександр Мазманішвілі, Ганна Сидоренко Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293660 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ СИТУАЦІЙ НА БАЗІ ЛАГОВИХ МОДЕЛЕЙ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293661 <p>Пропонується дослідження та прогнозування часових рядів на основі моделей з лагами, а також розрахунок достовірного прогнозу на основі даних про народжуваність по Україні. Економічне моделювання – це один із важливих сучасних інструментів оцінки впливу технологій на економічний сектор з метою отримання оптимального рішення. Економічні оцінки можуть ґрунтуватися на кількох різних підходах до моделювання, кожен з яких має свої сильні та слабкі сторони. Актуальність використання економіко-математичних моделей з метою вивчення демографії пов'язана з необхідністю вивчення популяційних та міграційних процесів, а також для подальшого планування та здійснення економічного та соціального розвитку країни. У кожній сфері економіки зустрічаються явища, які цікаво та важливо вивчати в їх розвитку, оскільки вони еволюціонують у часі. Ціни, економічні умови, режим протікання промислового процесу, демографічні дані мають властивість змінюватися протягом часу. Сукупність вимірювань подібного роду показників в залежності від часу представляє собою часовий ряд. Цілі вивчення часових рядів можуть бути різними. Можливо, наприклад, намагатися передбачити майбутнє на основі знань минулого, керувати процесом, який породжує ряд, намагатися з’ясувати механізм, який лежить в основі процесу, очистити ряд від компонентів, які затемнюють його динаміку, або просто стисло зробити опис характерних особливостей ряду. При вивченні взаємозв’язків між показниками або при аналізі їх розвитку в часі в якості пояснюючих змінних використовують не тільки поточне значення змінних, але й деякі попередні по часу значення, а також сам час. Моделі даного типу називаються динамічними. В економічному аналізі динамічні моделі використовуються достатньо широко. Це цілком природно, адже в багатьох випадках вплив одних економічних факторів на інші здійснюється не миттєво, а з деяким запізненням – лагом. Об’єктом дослідження роботи являється математична модель взаємозалежності векторного часового ряду «Народжуваність по Україні за січень 2005 – липень 2012&nbsp;рр.» від реального доходу на душу населення. Дані вибрані досить актуально, адже без попереднього демографічного прогнозу неможливо уявити перспективи промисловості та споживання товарів та послуг, житлового будівництва, розвитку соціальної інфраструктури, охорони здоров’я та освіти, пенсіонної системи та рішення геополітичних проблем.</p> Олена Ахієзер, Олег Тоніца, Оксана Геляровська, Ірина Сердюк, Mykola Асландуков Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293661 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРОЄКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ MARKETING CLOUD SALESFORCE CRM В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ КОМПАНІЇ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293654 <p>Метою дослідження є підвищення рівня ефективного залучення нових клієнтів та утримання існуючої клієнтської бази компанії через реалізацію інноваційних маркетингових стратегій. Доведено доцільність використання концепції управління взаємовідносинами з клієнтами (Customer Relationship Management) та використання інформаційних систем класу CRM для досягнення мети. Досліджено CRM платформу Salesforce Marketing Cloud, яка відноситься до хмарних типів інформаційних систем. Наведено опис бізнес-логіки Salesforce Marketing Cloud, яка включає прийняття рішень на основі аналітичних даних, сегментацію клієнтів, автоматизацію індивідуального підходу до клієнтів з метою підвищення лояльності клієнтів і зростання доходу компанії. Salesforce Marketing Cloud надає можливість створювати персоналізовані маркетингові заходи та керувати ними, взаємодіяти з клієнтами за різними каналами, аналізувати наслідки маркетингових зусиль для постійного вдосконалення маркетингових стратегій компанії. Досліджено функціональність та особливості основних компонентів Salesforce Marketing Cloud. У Salesforce Marketing Cloud реалізовано такі основні функції: email-маркетинг, мобільний маркетинг, управління соціальними медіа-заходами та іншими видами маркетингу. Користувачи Salesforce Marketing Cloud можуть створювати персоналізовані маркетингові заходи та управляти ними, за кількома каналами взаємодіяти з клієнтами та аналізувати маркетингові зусилля для постійного вдосконалення маркетингових стратегій. Здійнено проєктування архітектури Salesforce Marketing Cloud для поведінкової сегментації клієнтів компанії. Розроблено Web-додаток для покращення роботи користувачів платформи з даними клієнтів, що зберігаються в Data Extensions. Для автоматизації сегментації клієнтів на основі їх поведінкових даних була використана Automation Studio, побудовані SQL запити, використані системні таблиці даних Data Views. Розроблена архітектура Marketing Cloud Salesforce CRM на основі поведінкової сегментації є важливим інструментом для реалізації маркетингової стратегії компанії, забезпечуючи успішне залучення та утримання клієнтів, а також для досягнення стратегічних цілей.</p> Валентина Москаленко, Андрій Матвієнко, Наталія Фонта Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293654 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 ОПТИМІЗАЦІЯ ТРИВАЛОСТІ АУКЦІОНІВ ПРИ НАЯВНОСТІ ЧАСОВИХ ВИТРАТ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293656 <p>У статті розглядається вплив тривалості конкурсних торгів на очікуваний дохід їх організатора. Подовження тривалості торгів двояко впливає на їх результати. З одного боку, це дозволяє залучити до участі в торгах більшу кількість учасників, і конкуренція між ними підвищує шанси аукціоніста на отримання кращої ціни. З іншого боку, затягування торгів затримує отримання грошей (для аукціонів) або необхідних товарів чи послуг (для тендерів), а час має цінність сам по собі. Вплив цих двох факторів, які діють у протилежних напрямках, наводить на думку про існування оптимальної тривалості процесу торгів. В роботі розроблено економіко-математичну модель проведення торгів, яка формалізує ці міркування та надає можливість визначення їх оптимальної тривалості. Прибуття учасників для участі в торгах розглядається як Пуассонівський процес. Кожний учасник характеризується власною оцінкою вартості виставленого на торги об’єкту. Ці оцінки вважаються незалежними випадковими величинами із спільним параметричним розподілом. В цих припущеннях теорема Майєрсона про еквівалентність доходу надає можливість прогнозувати очікувані результати аукціоніста в залежності від кількості учасників торгів незалежно від організаційної форми їх проведення. На цій основі можна порівняти переваги і витрати, пов’язані із збільшенням часу для прийому заявок на участь в торгах, що дає можливість визначити їх оптимальну тривалість. Отримані умови оптимальності мають змістовну і інтуїтивно зрозумілу економічну інтерпретацію. В практичних умовах для оцінки оптимальної тривалості конкурентних торгів запропоновано використання методів Монте-Карло на основі емпіричного розподілу цін попиту чи пропозиції. Практична реалізація запропонованого алгоритму може покращити економічні показники діяльності аукціоніста, що є особливо актуальним для державного сектору економіки.</p> Олег Мельников Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293656 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 ВИБІР БЛОКЧЕЙН-ПЛАТФОРМИ ТА РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОБМІНУ МОДЕЛЯМИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293657 <p>Сучасні організації, які практикують концепцію процесного управління Business Process Management (BPM), як правило, мають справу з наборами сотень або навіть тисяч моделей бізнес-процесів. Моделювання бізнес-процесів – це ключова технологія у всій методології BPM. Відповідно до життєвого циклу управління бізнес-процесами, моделі бізнес-процесів використовуються для візуального представлення поточної організаційної діяльності, яка потребує удосконалення, за допомогою різних графічних нотацій. Ці графічні моделі бізнес-процесів можуть в подальшому використовуватись для аналізу поточної діяльності підприємства для визначення можливих недоліків або «слабких місць», що знижують продуктивність компанії. За допомогою моделей бізнес-процесів організації можуть вносити зміни до «віртуальних двійників» організаційних процесів, здійснювати імітаційне моделювання та примати рішення щодо вдосконалення бізнес-процесів. Таким чином, моделі бізнес-процесів є найбільш цінними організаційними активами, оскільки вони передають знання про поточну діяльність та можуть містити найкращі організаційні або галузеві практики. Наявність централізованої бази даних моделей бізнес-процесів може стати корисним для всієї організації – розповсюдження та накопичення знань стане значно ефективнішим. Проте, централізовані репозиторії моделей бізнес-процесів не дуже ефективні для міжорганізаційного обміну знаннями. Крім того, на більшість моделей бізнес-процесів було витрачено сотні людино-годин і вони не можуть бути розповсюджені серед конкурентів на безкоштовній основі. Обмін моделями бізнес-процесів має базуватись на вже відомих механізмах управління цінними цифровими активами. Наразі технології розподіленого реєстру (DLT – Distributed Ledger Technologies), особливо блокчейн, стали неймовірно популярними. Таким чином, пропонується застосувати принципи технології блокчейн та криптовалютної сфери для розробки програмного забезпечення для децентралізованого обміну (DEX – Decentralized Exchange) моделями бізнес-процесів У цьому дослідженні розглядається вибір DLT-платформи та розробка програмного забезпечення для децентралізованого обміну моделями бізнес-процесів з використанням технологій токенізації активів та смарт-контрактів.</p> Андрій Копп, Дмитро Орловський, Олексій Ольховий Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293657 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 АЛГОРИТМ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ПІДБОРУ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293659 <p>В роботі будь-якої організації є багато рутинної роботи, в тому числі і в агентствах по найму персоналу. Ефективна організація управління та автоматизації діяльності співробітників рекрутингових агентств – непросте завдання. Система повинна автоматизувати рутинні дії робітників рекрутингових агентств та бути зручною для їх клієнтів. Ця робота пропонує підхід для автоматизації роботи по підбору необхідного медичного персоналу. Не всі інформаційні системи, що використовуються рекрутинговими агентствами можуть робити порівняння кандидатів та генерувати пропозиції, які включають декілька найкращих кандидатів. На підставі аналізу предметної області були визначені групи параметрів, які суттєво впливають на вибір медичного персоналу. Запропонований підхід полягає у тому, щоб проаналізувати запит від клієнта, а потім віднайти в системі схожі на нього за параметрами запити інших клієнтів, по яким вже було знайдено кандидата. Наступним кроком береться профілі медичних працівників, що були запропоновані для цих запитів (вони виступають як еталонні) для подальшого порівняння їх із існуючими кандидатами. Для кожного параметра профілю працівника є своя функція схожості. Наявні кандидати отримають оцінки, після чого відбувається їх ранжування. Також додатково проводимо корегування оцінки шляхом порівняння кандидатів із поточним запитом. Для автоматизації діяльності по підбору медичного персоналу було розроблене програмне забезпечення. Для його реалізації запропонована трьохрівнева клієнт серверна архітектура. Для серверної частини було обрано MVC (Model View Controller) архітектуру. Для клієнтської частини використаний архітектурний шаблон Single Page Application. Серверна частина розбита на три шари, які додатково розмежовують та структурують відповідальність компонентів системи. Для реалізації бізнес логіки використано технології .NET. Для сервера та провайдеру баз даних використано SQL Server. Використання програмної реалізації розробленої системи продемонструвало досить непогані результати. Середній час підбору 10 кращих кандидатів з 500 становить 0,4 секунди, а обробка тільки 1 резюме людиною займає декілька хвилин.</p> Віктор Ямбуренко, Ірина Лютенко, Андрій Копп, Дмитро Головня Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293659 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200 ПРО ОДИН КЛАС НЕСТАЦІОНАРНИХ КРИВИХ В ГІЛЬБЕРТОВОМУ ПРОСТОРІ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293673 <p>Стаціонарні випадкові процеси достатньо добре вивчалися протягом останніх років, починаючи з робіт А.&nbsp;Н.&nbsp;Колмогорова. Можливість побудування кореляційної теорії нестаціонарних випадкових процесів розглядалася в монографіях М.&nbsp;С.&nbsp;Ліфшіца, А.&nbsp;А.&nbsp;Янцевича, В.&nbsp;А.&nbsp;Золотарьова. Деякі класи нестаціонарних кривих досліджувалися В.&nbsp;Е.&nbsp;Кацнельсоном та ін. В даній роботі розглядалися нестаціонарні випадкові процеси як криві, які «слабо відхиляються» від випадкових процесів з кореляційною функцією спеціального вигляду. Вводиться інфінітезимальна кореляційна функція, яка за змістом є відхилення від випадкового процесу з даною кореляційною функцією. В роботі розглядаються нестаціонарні випадкові процеси у випадку, коли оператор процесу має одновимірну уявну компоненту, і коли оператор є дисипативним з дискретним спектром. Показано, що нестаціонарність випадкового процесу тісно пов’язана з відхиленням оператора від свого спряженого. Використовуючи трикутну і універсальну моделі несамоспряжених операторів, можна отримати представлення для кореляційної функції у випадку нестаціонарного випадкового процесу, яке заміняє представлення Бохнера – Хінчина у випадку стаціонарних випадкових процесів. Отримано вираз для інфінітезимальної функції для різних випадків спектра (дискретний спектр, розташований в верхній напівплощині, і безконтрастний спектр в нулі). Для випадку оператора з дискретним спектром інфінітезимальна функція може бути знайдена через спеціальну лямбда‑функцію. Для лебегового простору комплекснозначних інтегровних з квадратом функцій отримано вираз для інфінітезимальної функції через спеціальну модіфіковану функцію Бесселя нульового порядку. Показано, що аналогічний підхід можна використовувати для еволюційно представимих послідовностей в гільбертовому просторі.</p> Анна Боєва Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://samit.khpi.edu.ua/article/view/293673 Tue, 19 Dec 2023 00:00:00 +0200