Джерело мезоскопічних, критичних і Бойлевих сингулярностей симульованих флуктуаційним потенціалом

Анотація

Запропонована недавно методологія конгруентної пар-рідинної діаграми, яка використана для передбачення всього інтервалу рівноваги рідина-пар в тестовому флюїді-аргоні. Методологія заснована на сформульованому раніше принципі глобальної флюїдной асиметрії, у якій відкинута поширена ідея єдиного рівняння стану, загального, як для підкритичній, так і надкритичної області існування. На протилежність звичайній пар-рідинній діаграмі, яка локалізована між критичною точкою і потрійною точкою, конгруентна діаграма описує значно ширший інтервал флюїдних станів, що тягнеться між двома узагальненими точками Бойля (при зникаюче-малої густини і при зникаюче-малої температурі), передбаченої за допомогою моделі флуктуаційної термодинаміки. Встановлено нове розташування, форма і зворотний знак кривизни для характеристик класичної спінодалі. Нова межа метастабільної рідини не проходить через критичну точку і може бути визначена в усьому інтервалі флюїду, включаючи його надкритичну частину.

Класичне, але не відповідне теорії середнього поля джерело сингулярностей на основі глобальної асиметрії може бути встановлено без залучення феноменології скейлінга. Проте, отримані дані (сплощення у близько критичної області залежності температури від ортобаричної густини) відповідають результатам теорії критичної області. Основні ідеї гібссівській теорії рівноваг між двома ідеалізовано-однорідними існуючими фазами досягає в цієї області межі своєї застосовності.