Общий стеганоаналитический подход, основанный на матричном анализе

Автор(и)

  • И. И. Бобок ОНПУ, Ukraine
  • А. А. Кобозева ОНПУ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20998/%25x

Анотація

Работа посвящена одному из основных направлений стеганографии – стеганоанализу. Разра­бо­та­ны основы общего стеганоаналитического подхода, основным инструментом которого явился мат­ричный анализ. Получены качественные характеристики сингулярных спектров матриц изоб­ражений, хранимых в различных форматах, позволяющие отделить незаполненный контейнер от сте­ганосообщения, сформированного на основе цифрового изображения, хранимого в формате с потерями.

Біографії авторів

И. И. Бобок, ОНПУ

аспирант ОНПУ

А. А. Кобозева, ОНПУ

д-р техн. наук, проф. ОНПУ, г. Одесса

Посилання

Грибунин В. Г. Цифровая стеганография / В. Г. Грибунин, И. Н. Оков, И. В. Туринцев. – М. : Солон-Пресс, 2002. – 272 с.

Ленков С. В. Методы и средства защиты информации : в 2 т. / С. В. Ленков, Д. А. Перегудов, В. А. Хорошко. – К. : Арий, 2008.

Gul G. SVD-Based Universal Spatial Domain Image Steganalysis / G. Gul, F. Kurugollu // IEEE Transactions on Information Forensics and Security. – 2010. – Vol. 5. – №. 2. – P. 349–353.

Gul G. Steganalytic features for JPEG compression based perturbed quantization / G. Gul, A. E. Dirik, I. Avcibas // IEEE Signal Process.Lett. – Vol. 14. – №. 3. – P. 205–208.

Lyu S. Detecting hidden messages using higher-order statistics and support vector machines / S. Lyu, H. Farid // Lecture Notes in Computer Science. New York : Springer-Verlag, 2002. – Vol. 2578. – P. 340–354.

Avcibas I. Image steganalysis with binary similarity measures / I. Avcibas, M. Kharrazi, N. Memon [et al.] // EURASIP J. Appl. SignalProcess. – 200. – Vol. 17. – P. 2749–2757.

Кобозева А. А. Анализ информационной безопасности / А. А. Кобозева, В. А. Хорошко. – К. : ГУИКТ, 2009. – 251 с.

Кобозєва А. А. Аналіз захищеності інформаційних систем / А. А.Кобозєва, І. О. Мачалін, В. О. Хорошко. – К. : ДУІКТ, 2010. – 316 с.

Деммель Дж. Вычислительная линейная алгебра / Дж. Деммель; пер. с англ. Х. Д. Икрамова.– М. : Мир, 2001. – 430 с.

Кобозева А. А. Учет свойств нормального спектрального разложения матрицы контейнера при обеспечении надежности восприятия стегосообщения / А. А. Кобозева, Е. А. Трифонова // Вестник НТУ «ХПИ». – 2007. – № 18. – С 81–93.

Гонсалес Р. Цифровая обработка изображений / Р. Гонсалес, Р. Вудс; пер. с англ. под ред. П. А. Чочиа. – М. : Техносфера, 2005. – 1072 с.

Кобозева А. А. Матричный анализ – основа общего подхода к обнаружению фальсификации цифрового сигнала / А. А. Кобозева, О. В. Рыбальский, Е. А. Трифонова // Вісник Східноукраїнського нац.ун-ту ім. В. Даля. – 2008. – № 8(126), ч.1. – С.62–72.

##submission.downloads##

Опубліковано

2011-11-29

Як цитувати

Бобок, И. И., & Кобозева, А. А. (2011). Общий стеганоаналитический подход, основанный на матричном анализе. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiї, (35), 12–20. https://doi.org/10.20998/%x

Номер

№ 35 (2011)

Розділ

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ І ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiї

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).