Web-ориентированное управление параметрами потребления энергетических ресурсов в локальных системах
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
Предложены программная и аппаратная архитектуры комплекса для сбора, анализа данных и управления параметрами работы внешних устройств. Приведены результаты серии экспериментов по обеспечению оптимальных параметров микроклимата жилого помещения, свидетельствующие об итоговом снижении уровня потребления электричества. Разработан механизм формирования расписания работы управляющего устройства по уравнению, полученному из построенной статистической модели.
Посилання
Шевченко С. В. Распределение объемов производства и поставок электроэнергии с учетом состояния субъектов энергосистемы // Открытое образование. ¬– 2011. – № 2 (85). Ч. 2. – С. 234–235.
Ботвинкин П. В., Лукьянов В. С. Автоматизированное управление параметрами производства и потребления энергетических ресурсов / П. В. Ботвинкин, В. С . Лукьянов // Открытое образование. – 2011. – Ч. 2. № 2 (85). – С. 109–111.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).