Нормализация перспективных преобразований проективно искаженных изображений
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
Исследованы особенности аффинных и проективных преобразований. Разработана математическая модель критерия идентификации проективной группы преобразований для систем технического зрения. На базе предложенного критерия построен алгоритм компенсации перспективных преобразований на проективно искаженных изображениях, что значительно облегчает дальнейшую нормализацию, т.к. изображение остается под действием только аффинной группы преобразований.Посилання
Путятин Е.П., Аверин С.И. Обработка изображений в робототехнике. М.: Машиностроение, 1990. – 320с.
Любченко В.А., Путятин Е.П. Математические модели зрительного восприятия и нормализации изображений // Проблемы бионики. – 2002. – №56. – С. 44-48.
Мышкис А.Д. Лекции по высшей математике. – М.: Наука, 1973. – 640 с.
Любченко В.А., Путятин Е.П. Математические модели нормализации перспективы // Проблемы бионики. – 2000. – №53. – С. 22-27.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).