Исследование качества компрессии данных с помощью искусственных нейронных сетей
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
Рассматривается решение задачи компрессии и восстановления дискретной информации с помощью искусственных нейронных сетей. Анализируется влияние размера и параметров нейронной сети на величину ошибки декодирования данных.Посилання
Ватолин Д.К., Ратушняк А.А. Методы сжатия данных. Устройство архиваторов, сжатие изображений.– М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2002.– 384 с.
Хаффмен Д.А. Метод построения кодов с минимальной избыточностью: Пер. с англ. // Кибернетический сборник.– М.: ИЛ, 1961.– Вып. 3.– С. 79–87.
Ziv J., Lempel A. Compression of Individual Sequences via VariableRate Coding // IEEE Trans. Inform. Theory.– 1978.– Vol. 24, N5.– P. 530–536.
Хайкин С. Нейронные сети: полный курс.: Пер. с англ.– М.: Издательский дом ″Вильямс″, 2006.– 1104 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).