Методи математичного моделювання і оптимізації параметрів теплоенергетичного устаткування АЕС

Автор(и)

  • Олександр В'ячеславович Єфімов
  • Микола Миколайович Пилипенко
  • Тетяна Олексіївна Єсипенко
  • Валерій Леонідович Каверцев
  • О О Чуян

DOI:

https://doi.org/10.20998/%25x

Анотація

Представлені приклади та обґрунтування необхідності застосування математичного, в тому числі і імітаційного, моделювання визначення надійності і оптимізації параметрів технологічних процесів з метою створення і удосконалення систем інтелектуальної підтримки, що необхідно для автоматизованого управління складними теплоенергетичними системами.

##submission.downloads##

Як цитувати

Єфімов, О. В., Пилипенко, М. М., Єсипенко, Т. О., Каверцев, В. Л., & Чуян, О. О. (2017). Методи математичного моделювання і оптимізації параметрів теплоенергетичного устаткування АЕС. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiї, (26), 159–165. https://doi.org/10.20998/%x

Номер

№ 26 (2008)

Розділ

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ І ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiї

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).