АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФРЕЙМВОРКІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ РОЗРОБКИ WEB-ДОДАТКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20998/2079-0023.2020.02.08

Ключові слова:

програмне забезпечення, фреймворк, Back-End, web-додатки, оцінка якості, критерії якості

Анотація

У даній статті представлені підходи, які використовуються для аналізу та оцінки сучасних фреймворків, які використовуються при розробці web-додатків. Аналіз і оцінка фреймворків дозволяє обрати фреймворк, який найбільш ефективно може бути використаний для кожного конкретного випадку розробки програмного забезпечення. Популярність використання фреймворків при розробці веб-додатків обумовлена істотним зменшенням витрат тимчасових і інших ресурсів на виконання проекту. У статті наведено поняття фреймворку, як технології розробки веб-додатків і класифікація фреймворків. Коротко охарактеризовані п'ять основних типів фреймворків. Розглядаються критерії раціональності використання фреймворків для розробки веб-додатки. Наводяться переваги і недоліки використання їх при створенні веб-орієнтованого програмного забезпечення. При оцінці веб-додатків по моделі COCOMO розглянуті варіанти програмного забезпечення з використанням фреймворків в розробці, і без використання фреймворків. У статті наведено огляд сімейств сучасних Back-End фреймворків. Проведено порівняння функціональності Back-End фреймворків шести виробників для комерційних програмних рішень. Розглянуто вибір критеріїв для оцінки якості фреймворків. В якості основи, при виборі критеріїв якості, запропоновано використовувати стандарт ISO 25010. Наведено коефіцієнти важливості для критеріїв оцінки, значення яких отримані за допомогою експертів. При формування підсумкової оцінки фреймворків розглядалися такі характеристики як функціональна придатність, безпека роботи з даними, можливість модифікування, якість інтерфейсу, інтеграція з платіжними системами і інтеграція з JIRA, сумісність, продуктивність. Отримано загальні оцінки якості для всіх розглянутих фреймворків. Проведення оцінки якості фреймворків дозволяє поліпшити процес розробки веб-орієнтованого програмного продукту, метою якого є отримання веб-додатку заданої якості.

Біографії авторів

Yuliia Romanivna Selivorstova, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute»

National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», student of the Department of Software Engineering and Information Technology Management; Kharkiv city, Ukraine

Iryna Victorivna Liutenko, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

Candidate of Engineering Sciences, docent, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Associate Professor, Department of Software Engineering and Management Information Technology; Kharkiv, Ukraine

Sergey Valerievich Orekhov, National Technical University «Kharkov Polytechnical Institute»

PhD, Associate Professor, National Technical University «Kharkov Polytechnical Institute», Accosiate Professor of Software Engineering and Management Information Technologies department; Kharkov, Ukraine

Посилання

Moseley D., Baumfield V., Elliott J., Gregson M., Higgins S., Miller J., Newton D. P. Frameworks for Thinking: A Handbook for Teaching and Learning. Cambridge, Cambridge University Press, 2006. 378 p.

Clavijo D. Web framework types. Available at: http://blog.websitesframeworks.com/2013/02/web-frameworkstypes-122 (accessed: 19.09.2020).

Stanojević V., Vlajić S., Milić M., Ognjanović M. Guidelines for framework development process. Serbia, 2011 7th Central and Eastern European Software Engineering Conference (CEE-SECR), 2011, №12692778, pp. 1–9.

S. Bhargava., P. J. Bhatewara. Software Engineering: Conceptualize. New Delphi, Educreation Publishing, 2018. 147 p.

Official site SAP Hybris. Available at: https://www.sap.com (accessed 15.09.2020).

Official site Cloud IBM. Available at: https://cloud.ibm.com (accessed 15.09.2020).

Official site Oracle. Available at: https://www.oracle.com (accessed 15.09.2020).

Official site Salesforce. Available at: https://www.salesforce.com (accessed 15.09.2020).

Official site Magento. Available at: https://magento.com (accessed 15.09.2020).

Sravnenie e-commerce platform dlya internen-magazina [Comparison of e-commerce platforms for online shopping]. Available at: http://novardis.com/press/vybor-sravnenie-platforminternet-magazina-hybris.html (accessed 12.10.2020).

ISO/IEC 25010. Available at: http://iso25000.com/index.php/en/iso25000-standards/iso-25010 (accessed 19.09.2020).

Zadeh L. A. Fuzzy Sets. Information and control. 1965, vol 8, pp. 255-353.

##submission.downloads##

Як цитувати

Selivorstova, Y. R., Liutenko, I. V., & Orekhov, S. V. (2020). АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФРЕЙМВОРКІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ РОЗРОБКИ WEB-ДОДАТКІВ. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiї, (2 (4), 44–50. https://doi.org/10.20998/2079-0023.2020.02.08

Номер

№ 2 (4) (2020)

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiї

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).