ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ МОДЕЛЕЙ АРХІТЕКТУРИ ЗАСТОСУНКІВ ARCHIMATE З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТРИКИ ЗВ’ЯЗНОСТІ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-0023.2021.02.11Ключові слова:
архітектура застосунків, програмна інженерія, проектування програмного забезпечення, аналіз моделей, метрики програмного забезпечення, метрика зв’язностіАнотація
Архітектура застосунків є основою будь-якої організаційної діяльності, головною метою якої є забезпечення середовища для виконання
бізнес-процесів з метою надання продуктів або послуг для задоволення потреб клієнтів і отримання прибутку. На сьогоднішній день великі
проекти програмної інженерії завжди починаються з фази проектування архітектури, незважаючи на те, що команда розробників
програмного забезпечення використовує водоспад або ж гнучку методологію. Проектування архітектури застосунків є найважливішим і,
водночас, найбільш вразливим до помилок етапом усього проекту з розробки програмного забезпечення. Добре відомо, що значущість
недоліків, припущених на етапі проектування, може різко збільшитися при переході до етапів тестування та супроводу. Подальші витрати на
виправлення дефектів можуть бути у сто разів вищими на більш пізніх стадіях проекту, ніж на етапі проектування, на якому визначається
архітектура застосунків. Поширені рішення з проектування систем, які перевірені на практиці і використовуються в багатьох проектах,
відомі як архітектурні шаблони. Шаблони архітектури програмного забезпечення розглядаються як будівельні блоки для реалізації усієї
системи. Найпопулярнішим і ефективним способом обміну архітектурними шаблонами є графічні моделі, які використовуються як і будь-які
інші креслення інженерних рішень. Моделі архітектури застосунків створені для представлення проектів системи, причому такі моделі вже
базуються на певних шаблонах як найкращих галузевих практиках. Отже, в даній роботі розглядається актуальна проблема аналізу моделей
архітектури застосунків, важливість якої визначається тим, що розроблені проекти інформаційних систем та інших програмних рішень
повинні бути ретельно перевірені на наявність усіх імовірних неефективних рішень для того, щоб уникнути додаткових зусиль і пов’язаних
з цим витрат, спрямованих на усунення дефектів на пізніх стадіях проекту. Пропонується використовувати мову моделювання архітектури
підприємства ArchiMate, оскільки її можна використовувати для представлення не тільки архітектури застосунків, а і її зв’язку з рівнями
бізнесу та технологій. Для аналізу моделей архітектури застосунків була розглянута відповідна метамодель ArchiMate та здійснено її
подання у вигляді розміченого орієнтованого графа, а також для аналізу було обрано метрику зв’язності програмного забезпечення.
Продемонстровано приклад розрахунків та проаналізовано отримані результати, сформовано висновки та визначено напрямки подальшої
роботи.
Посилання
Tekinerdogan B. et al. Quality concerns in large-scale and complex software-intensive systems. Software Quality Assurance. Large Scale and Complex Software-Intensive Systems. 2016, pp. 1–17.
Attribute Driven Design. Available at: http://safordevs.blogspot.com/2015/07/attribute-driven-design.html (accessed 10.02.2021).
Wojcik R. et al. Attribute-Driven Design (ADD), Version 2.0. Carnegie Mellon University, 2006. 55 p.
Making Tradeoffs and Choices. Available at: https://www.evolute.be/thoughts/atam.html (accessed 18.02.2020).
Kazman R. et al. The Architecture Tradeoff Analysis Method. Proceedings of ICECCS98. 1998, pp. 1–11.
Read TOGAF Enterprise Architecture. Available at: https://developpaper.com/read-togaf-enterprise-architecture (accessed 03.03.2021).
Vicente M. et al. Using ArchiMate and TOGAF to Understand the Enterprise Architecture and ITIL Relationship. Lecture Notes in Business Information Processing. 2013, no. 148, pp. 134–145.
ArchiMate Specification. Available at: https://pubs.opengroup.org/architecture/archimate3- doc/chap04.html#_Toc10045299 (accessed 04.03.2021).
Aulkemeier F. et al. A Service-Oriented E-Commerce Reference Architecture. Journal of Theoretical and Applied Electronic Commerce Research. 2016, no. 1 (11), pp. 26–45.
Klimek R., Szwed P. Verification of ArchiMate process specifications based on deductive temporal reasoning. Federated Conference on Computer Science and Information Systems. 2013, pp. 1103–1110.
Ingeno J. Software Architect’s Handbook: Become a successful software architect by implementing effective architecture concepts. Packt Publishing Ltd, 2018. 594 p.
Software Engineering – Coupling and Cohesion. Available at: https://www.geeksforgeeks.org/software-engineering-coupling-andcohesion/ (accessed 20.04.2021).
Catalog of Patterns of Enterprise Application Architecture. Available at: https://martinfowler.com/eaaCatalog/ (accessed 26.04.2021).
Languages and Frameworks for Programming in 2021. Available at: https://www.whoishostingthis.com/compare/languages-andframeworks/ (accessed 28.04.2021).
Orlovskyi D., Kopp A. Enterprise architecture modeling support based on data extraction from business process models. CEUR Workshop Proceedings. 2020, vol. 2608, pp. 499–513.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
ЛіцензіяАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).