ФОРМУВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ «РОЗУМНОГО РЕГІОНУ» З МЕТОЮ ОБРАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЙ ПРИ СТВОРЕННІ ЗАСТОСУНКІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-0023.2023.01.05Ключові слова:
інфраструктура, рекомендаційна система, інформаційно-технологічна платформа, веб-застосунок, дані, розумне місто, розумний регіон, алгоритмАнотація
Проведено аналіз можливості втілення найперспективніших методологій, що спрямовані на створення інфраструктури «розумного» регіону. Детальне опрацювання релевантних дослідженню наукових розвідок дозволяє виділити кращі напрацювання. Багато дослідників зосереджуються тільки на теоретичному аспекті питання. Автори статті проаналізували засади створення інформаційно-технологічної платформи, що покликана полегшити процес взаємодії мешканця регіону з оточуючою інфраструктурою. Формування «розумного регіону» покликане забезпечити активну комунікацію представників різних сфер агломерації, тобто органів місцевого управління та різних галузей функціонування регіону. Саме кооперація цих важливих ланок життєзабезпечення конгломерації населених пунктів, дозволяє розвивати стратегію націлену на покращення умов проживання та ефективного використання ресурсів. На сьогодні, вже є ряд успішних прикладів, щодо формування певного базису і закладки успішних підвалин для розвитку «розумних регіонів». Саме аналіз кращих методик з метою стає основою аплікації на реалізацію концепції «Розумний регіон Закарпаття» та розроблення власної новаторської інформаційно-технологічної платформи для впровадження технологій «розумного» середовища. Саме через розроблення якісної інформаційно-технологічної платформи здійснюється управління розумним регіоном, щоб покращити якість послуг, що пропонуються громадянам, і зробити усі процеси управління більш ефективними. Для віднайдення найкращіого шляху проєктування та забезпечення вимог громади розробляється рекомендаційна система обрання інформаційних технологій та їх реалізацій, і як результат вихідними даними, що маємо отримати збалансовану, оптимальну модель застосунку для інформаційно-технологічної платформи «Розумний регіон Закарпаття».
Посилання
Morandi C., Rolando A., Di Vita S. From Smart City to Smart Region. Digital Services for an Internet of Places. Milano, 2016. 103 p.
Vladova G., Knieling J. “Smart Region” governance for innovation. Rural–Urban Linkages for Sustainable Development. Hamburg, 2020, pp. 176–190. DOI: 10.4324/9780429288111-11.
Arneodo F., Castelli R., Botta D. Towards a “Smart Region” paradigm: Beyond Smart Cities borders: Piedmont Region experience. Proc. International Conference of Electrical and Electronic Technologies for Automotive. (15-16 June 2017, Torino). Torin, 2017, pp. 1–8. DOI: 10.23919/eeta.2017.7993225.
Fichman R. G. Real Options and IT Platform Adoption: Implications for Theory and Practice. Information Systems Research. 2004, vol. 15, no. 2, pp. 132–154. DOI: 10.1287/isre.1040.0021.
Eisenmann T., Parker G., Van Alstyne M. Platform Envelopment. Strategic Management Journal. 2011, vol. 32, no. 12, pp. 1270–1285. DOI: 10.1002/imj.935.
Cusumano M.A. The evolution of platform thinking. Communications of the ACM. 2010, vol. 53, no. 1, pp. 32–34.
Cusumano M. A., Gawer A. The elements of platform leadership. MIT Sloan Management Review. 2002, pp. 51–58. DOI: 10.1109/emr.2003.1201437.
Llewellyn D. W. T., Autio E., Gann D. M. Architectural Leverage: Putting Platforms in Context. Academy of Management Perspectives. 2014, vol. 28, no.2, pp.198–219. DOI:10.5465/amp.2011.0105.
Robinson D., Rip A., Mangematin V. Technological agglomeration and the emergence of clusters and networks in nanotechnology. Research Policy. 2007, vol. 36(6), pp. 871-879.
Kuhn T. S. The Structure Of Scientific Revolutions. Chicago, University of Chicago Press, 1970. 210 p.
Kim B. Managing the transition of technology life cycle. Technovation. 2003, vol. 23, issue 5, pp.371–381.
Wheelwright S. C., Clark K. B. Creating project plans to focus product development. Harvard Business Review. 1992, vol. 70, no. 2, pp. 70–82.
Simpson T. W., Maier J. R., Mistree F. Product platform design: Method and application. Research in Engineering Design. 2001, vol. 13, pp. 2–22. DOI:10.1007/s001630100002.
Wortmann H., Alblas A. Product platform life cycles: a multiple case study. International Journal of Technology Management. 2009, vol. 48, no. 2, pp. 188–201. DOI:10.1504/ijtm.2009.024915.
Meyer M.H., Utterback J.M. The product family and the dynamics of core capability. Cambridge, Massachusetts Institute of Technology, 1993. 32 p.
Saaty T. L. The Analytic Hierarchy Process: Planning, Priority Setting, Resource Allocation. New York, McGraw-Hill, 1980. 287 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
