Принципы построения траектории развития корпоративной информационно-вычислительной системы для случая ненаследуемых структур
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
В статье рассматриваются проблемы использования принципа наследуемости структур в задаче развития корпоративной информационно-вычислительной системы (КИВС). Разработан подход к формированию рациональной траектории развития КИВС на основе принципа ненаследуемости.Посилання
Зайченко Ю. П., Гонта Ю. В. Структурная оптимизация сетей ЭВМ – К.: Техніка, 1986. – 168 с.
Годлевский М. Д., Воловщиков В. Ю. Модель статический задачи структурного синтеза корпоративной информационно-вычислительной системы // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2006. - № 2. - С. 110-113.
Подиновский В. В., Ногин В. Д. Парето-оптимальные решения многокритериальных задач. - М.: Наука, 1982. - 256 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).