Модели управления качеством сбора требований к программному обеспечению на основе текстов спецификаций
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
В статье предлагается подход к управлению качеством процесса разработки программного обеспечению, основанный на повышении эффективности функционирования одного из этапов жизненного цикла программного продукта – процесса сбора требований. Были выделены цели функционирования данного этапа, поставлены основные задачи, выявлены механизм взаимодействия с другими этапами жизненного цикла. Предложена концепция управления качеством данного процесса на основе всестороннего контроля качества входной и выходной информации, ресурсов и самого процесса.Посилання
Андон Ф. И., Коваль Г. И., Коротун Т. М. и др. Основы инженерии качества программных систем.– К.: Академипериодика, 2007.– 680 с.
Липаев В. В. Процессы и стандарты жизненного цикла сложных программных средств.– М.: СИНТЕГ, 2006.– 276 с.
ISO/IEC Standard 12207:2008 System and software engineering – Software life cycle processes standard.
ISO/IEC 15288:2008 Systems and software engineering – System life cycle processes.
ISO/IEC 9126-1:2001 Software engineering – Product quality – Part 1: Quality model.
ISO/IEC 25030:2007 Software engineering – Software product Quality Requirements and Evaluation (SQuaRE) – Quality requirements.
ISO/IEC 19759:2005 Software Engineering – Guide to the Software Engineering Body of Knowledge (SWEBOK).
Репин В. В., Елиферов В. Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2004.
Perkonigg M. Linguistische Aspekte des Attempto Controlled English (ACE). Masterarbeit.– Klagenfurt: Alpen-Adria-Universität Klagenfurt, 2009.
Мельчук И. Опыт теории лингвистических моделей Смысл-Текст.– М.: Наука, 1974.
Apresian J., Boguslavsky I., Iomdin L. etc. ETAP-3 Linguistic Processor.– Moscow: Laboratory of Computational Linguistics Institute for Information Transmission Problems, 2002.
J. Cardeñosa, A. Gelbukh, E. Tovar (Eds.). Universal Network Language: Advances in Theory and Applications – Research on Computing Science 12, 2005.
H. Uchida, M. Zhu. UNL2005 for Providing Knowledge Infrastructure.– Chiba, Japan: SeC2005 Workshop 2005.
Баженов М. О. Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення обробки текстів на природній мові для підвищення ефективності застосування систем управління вимогами. Дипломна робота освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.– Х.: НТУ «ХПІ», 2008.– 134 с.
Georg Weber. NIBA Aspekte der Implementierung eines erweiterten Taggers für die automatische Textannotation in NIBA: Masterarbeit.– Alpen-Adria-Universität Klagenfurt, 2007.
Günther Fliedl, Christian Kop, Jürgen Vöhringer. NIBA: Project & Toolset.– Alpen-Adria-Universität Klagenfurt, 2006.
Sergei Nirenburg, Victor Raskin.– The MIT Press, 2004. 18. Christopher D. Manning. Foundations of statistical natural language processing.– The MIT Press, 1999.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).