КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ АНАЛІЗУ БЕЗПЕКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
В статті розглядаються конструктивні методи і алгоритми комп’ютерного і математичного моделювання систем аналізу безпеки, які засновані на побудові та аналізі дерева відмов. Запропонований підхід дозволяє виконувати моделювання ризику аварій на основі структурно-логічної схеми виробничого процесу при будь-яких видах завдання ризику збоїв на кожному етапі виробничого процесу.
Посилання
Ветошкин А. Г. Надёжность технических систем и техногенный риск / А. Г. Ветошкин. – Пенза: ПГУАиС, 2003. – С. 74–98.
Швыряев Ю. В. Вероятностный анализ безопасности атомных станций. Методика выполнения / Ю. В. Швыряев. – М. : ИАЭ им. И. В. Курчатова, 1992. – С. 43–111.
Белов П. Г. Теоретические основы системной инженерии безопасности / П. Г. Белов. – Киев : КМУГА, 1997. – 426 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).