ФОРМАЛИЗАЦИЯ ПРОЦЕССА РЕФАКТОРИНГА НА ОСНОВЕ СИМВОЛЬНОЙ ЗАПИСИ СТРУКТУРЫ КЛАССОВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
В статье предлагается символьная запись структуры классов программной системы как средства абстрактного синтаксиса и семантики понятий объектного моделирования. Рассматриваются операции над символьной записью и их применение в процессе рефакторинга программных систем.
Посилання
Ксензов М. В. Рефакторинг архитектуры программного обеспечения / М. В. Ксензов // Труды института системного программирования РАН. – 2004. – Т. 8. – С. 180–192.
Буч Г. Язык UML. Руководство пользователя / Д. Рамбо, А. Джеконсон. – СПб. : ДМК Пресс, 2007. – 435 с.
Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование приложений на С++ / Г. Буч. – М. : Бином, 1998. – 560 с.
Фаулер М. Рефакторинг: улучшение существующего кода / М. Фаулер. – СПб. : Символ, 2003. – 432 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).