ВИКОРИСТАННЯ СЕМАНТИЧНИХ МЕРЕЖ І ПОКРИТТЯ ЗМІСТУ З ТЕСТАМИ ДЛЯ ФОРМАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
Зростання обсягів знань вимагає постійну модернізацію навчальних матеріалів, що викликає необхідність впровадження методі контролю повноти та узгодженості множин матеріалів суміжних дисциплін. Стаття пропонує метод формального контролю повноти і логічної впорядкованості викладення навчального матеріалу електронного курсу за допомогою семантичних мереж та покриття контенту питаннями тестового контролю знань.
Посилання
Гаврилов Н.А. Некоторые аспекты анализа эффективности формирования дистанционных образовательных ресурсов // Дистанционное и виртуальное обучение. – 2010. – № 2. – С. 15–22.
Соколов А.Є. Деякі аспекти синтезу комп’ютеризованої адаптивної системи навчання // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы. – 2008. – № 2. – С. 89–93.
Мазурок Т.Л. Ассоциативный подход к моделированию системы межпредметных связей а АОС // Сборник научных трудов IV семенара «Информационные системы и технологии». – Одесса, ОГАХ, 2006. – С. 155–162.
Мазурок Т.Л. Интеллектуальное управление обучением в виртуальной бреде // Новий колегіум. – 2008. – № 6. – С. 48–55.
Babič F., Wagner J. Trialogical learning – new approach to education. // 5th International Conference on Emerging e–learning Technologies and Applications ICETA. – Stara Lesna, Slovakia, 2007. – С. 183–187.
Оганесян Е.В. Метод динамического тестирования в определении структуры знаний студентов // Alma mater. – 2008. – № 9. – С. 43–46.
Ширшов Е.В., Ундозерова А.Н. Комплексный подход к разработке средств учебного назначения для e–learning при подготовке инженеров–программистов в высшей школе // Дистанционное и виртуальное обучение. – 2009. – № 5. – С. 27–37.
Leading the Learning Revolution // Individual Training & Education Modernization Update. – 2009. – №1.
Vasylyev A., Lavrik T., Lyubchak V. System of distance education at Sumy State University // 5th International Conference on Emerging e–learning Technologies and Applications. – Stara Lesna, Slovakia. – 2007. – С. 291–294.
Brusilovsky P. Adaptive hypermedia, an attempt to analyze and generalize // Lect.notes. Comput. Sci. – 1996. – № 1077. – С. 288–304.
Salton G. Theory of Indexing // Society for Industrial and Applied Mathematics. – Philadelphia. – 1975. – 56 с.
Barabasi A, Reka A. Emergence of scaling in random networks // Science. –1999. – №15. С. 509–512.
Cormen T., Leiserson C., и др. Introduction to Algorithms. – MIT Press. – 2001. – 1202 с.
Kuzikov B.O. Creation connectivity matrix of E–content elements for distance learning // Nauka i studia. – 2009. – № 6(18). – С. 62–66.
Lubchack V., Kuzikov B., Kirichenko K. Using semantic web and covering context by test for course formal testing // 8th Int. Conference on Emerging eLearning Technologies and Applications, High Tatras, Slovakia. – 2010. – C. 135–140.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).