Многокритериальный синтез систем автоматического управления ядерным реактором ВВЭР-1000
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
В статье рассмотрен пошаговый подход многокритериального синтеза систем автоматического управления мощностью ядерного реактора по прямым показателям качества. Представлена структурная схема линейной системы автоматического управления нейтронной мощностью реактора. Построена математическая модель ПИ регулятора. Проведен многокритериальный синтез систем управления и выполнен анализ полученных результатов.
Посилання
Иванов В. А. Регулирование энергоблоков / В. А. Иванов. – Л. : Машиностроение, 1982. – 311 с.
Витязь М. Н. Многокритериальный синтез регуляторов системы управления ядерным реактором ВВЭР-1000 в пакете MATLAB / М. Н. Витязь, В. П. Северин // Труды V Международной научной конференции «Проектирование инженерных и научных приложений в среде MATLAB». – Харьков : ФЛП Шейнина Е. В. – 2011. – C. 254–282.
Гантмахер Ф. Р. Теория матриц, 4-е изд. / Ф. Р. Гантмахер. – М. : Наука, 1988. – 552 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Системний аналiз, управління та iнформацiйнi технологiїАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).